Покої Полковника М. Галагана - Напiвлюкс

room-img

Площа:
26 м 2

Ліжка:
- 2 односпальних лiжка 200х90 см (можуть трасформуватись в 1 двоспальне ліжко)

У номерi:
- спальна зона
- зона відпочинку
- передпокій (шафа і вішалка)

Оснащення номеру:

  • Біографія історичного героя, якому присвячений номер
  • Кондиціонер
  • Супутникове + інтернет ТБ
  • Телефон
  • Міні-бар
  • Робочий стіл, стілець
  • Журнальний столик з 2-ма стільцями
  • Сейф
  • Ванна кімната з душовою кабіною
  • Халат, тапочки, міні-парфумерія

Додаткові послуги (у вартості номера):

  • Сніданок
  • Тренажерний зал
  • Стоянка а/м
  • Інтернет WI-FI

Микита Галаган (* — 16 травня 1648)

Український національний герой, подвиг якого, можливо, став основою для легенди про Івана Сусаніна. В ході Корсунської битви 16 травня 1648 року за дорученням Б. Хмельницького свідомо пішов на тортури та смерть, аби видати ворогу дезінформацію про кількість і розташування козацьких військ і завів 25-тисячне польське військо в хащі, що дало змогу козакам атакувати у вигідних для них умовах.

Микита Галаган народився в м. Корсуні, походив зі старовинного козацького роду — козаками були його батько, дід і прадід.

Під час антипольського повстання під проводом Тараса Трясила, Галаган приєднався до повсталих і брав участь у походах.

Через рік він у складі виписаних з реєстру козаків під проводом Остряниці та Гуні брав участь у черговому антипольському повстанні.

Через два роки Микита знову взяв участь в повстанні — цього разу під проводом запорізького ватажка Півтора-Кожуха.

Галаган приєднується до війська Хмельницького. Інформація про розташування та чисельність польських військ, яку приніс Галаган, виявилася дуже доречною — сил у запорожців було недостатньо, щоб штурмувати польські укріплення. На раді приймається рішення завести поляків у засідку в заздалегідь підготовленому Галаганом місці. Необхідний був доброволець який найнятися до поляків провідником. Виконати викликається Галаган.

Допит Галагана вів Потоцький. На всі питання Микита відповідав відмовою, знаючи, що поляки повірять тільки тому, що сказано під тортурами. Потоцький покликав ката, той став палити ним спину Микити. Під тортурами Галаган «зізнався» і розповів, що війська у Хмельницького дуже багато, а ще з ним татари та незабаром до них приєднається сам кримський хан зі своєю ордою, і що Джеджалій з Кривоносом обходять їх з тилу.

На світанку Галаган повів польське військо через ліс у заздалегідь приготовлені засіки і рови. Коли половина польського війська увійшла в ліс, на решту напали загони Нечая і Богуна, а з тилу підійшло основне військо Хмельницького.

Калиновський звинуватив Галагана в тому, що він їх завів у пастку – і зарубав його шаблею.

У кінематографі історія Галагана була показана Єжи Гофманом в багатосерійному художньому фільмі «Вогнем і мечем».

Контакти

Києво-Святошинський р-н,
с. Гатне, вул. Інститутська, 103