Покої Сотника Любомирського - Люкс

room-img

Площа:
19 м 2

Ліжко:
односпальне 200х120 см

У номерi:
- спальна зона
- зона відпочинку

Оснащення номеру:

  • Біографія історичного героя, якому присвячений номер
  • Кондиціонер
  • Супутникове + інтернет ТБ
  • Телефон
  • Міні-бар
  • Робочий стіл, стілець
  • Сейф
  • Ванна кімната з душовою кабіною
  • Халат, тапочки, міні-парфумерія

Додаткові послуги (у вартості номера):

  • Сніданок
  • Тренажерний зал
  • Стоянка а/м
  • Інтернет WI-FI

Сотник 

Посада Гетьманщини, та Слобідської України (XVII—XVIII ст.)

Сотник — особа, що очолювала військову і адміністративно-територіальну одиницю — сотню у Гетьманщині у Слобідській Україні в другій половині XVII—XVIII ст. Під час національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648 - 1657 — виборна посада: обирався на козацькій сотенній раді й затверджувався полковою радою або радою генеральної старшини. З 1687 р. призначав полковник або гетьман, у 1734-50 — Генеральна військова канцелярія; у Слобідській Україні — царським урядом або місцевою московською адміністрацією.

Після скасування гетьманства в 1764 р. призначав президент Малоросійської колегії.

На території сотні здійснював військову, адміністративну і судову владу. С. очолював сотенну старшину, до якої входили сотенний отаман (городовий), сотенний писар, сотенний осавул, сотенний хорунжий. Як голова сотенного суду, сотник розглядав цивільні й незначні кримінальні справи.

У компаніських (охотницьких), охочепіхотних та охочекомонних полках сотники або ротмістри були керівниками військових підрозділів (сотень чи рот), й виконували лише військові обов’язки, та були старшими посадовцями серед сотенної старшини. Охотницька старшина вважалася нижче за основну козацьку старшину.

Сотник охотницьких полків, був менше за рангом від козацького сотника й дорівнював значковому товаришу.

Посаду сотника у Слобідській Україні ліквідовано в 1765, у Лівобережній

Україні — 1781, при чому згідно з Табелю про ранги Російської імперії сотники відповідали XII класу і отримували військовий чин поручника, чи цивільний губернського секретаря. Якщо сотник не брав участі у походах, то він міг отримати чин на штабель нижче.

У Правобережній Україні, що перебувала під владою Речі Посполитої,

гетьманське військо скасовано 1711 — після поразки Гетьманщини у війні з Росією та еміграції уряду Іоанна Мазепи до Молдови, звідки, щоправда, робилися спроби відновити полкову та сотенну адміністрацію під час походів Гетьмана Пилипа Орлика.

Контакти

Києво-Святошинський р-н,
с. Гатне, вул. Інститутська, 103